ОВД для будівництва, агросектору та промисловості: відмінності та особливості процедури

Про ОВД зазвичай згадують у невдалий момент. Коли проєкт уже придуманий, кошторис складений, строки затверджені, а хтось раптом питає: а з екологією тут все гаразд? І виявляється, що саме оцінка впливу на довкілля ОВД ставить на паузу увесь процес. Не формально. Фактично.

Плутанина починається з очікувань. Багато хто думає, що ОВД - це одна процедура «на всі випадки життя». Але реальність швидко ламає цю ілюзію. Те, що в будівництві викликає мінімум питань, в агросекторі може стати «червоним прапором». А промислові проєкти взагалі живуть за своїми правилами, з іншим рівнем уваги, аналізу і критики.

Саме тому одна й та сама логіка підготовки документів тут не працює. Різні джерела впливу, різні ризики, різні очікування з боку контролюючих органів і громадськості. І якщо цього не врахувати на старті, процедура швидко перестає бути передбачуваною.

‍

‍

Що таке ОВД і чому процедура є обовʼязковою

Якщо прибрати весь «службовий туман», ОВД - це спроба відповісти на просте питання: що саме зміниться в довкіллі, якщо проєкт буде реалізований. Не в теорії, а на практиці. Які ресурси зачіпаються, де виникають ризики, що може піти не так і як це контролюється.

Держава зробила цю процедуру обовʼязковою не для ускладнення життя бізнесу, а через наслідки. Будівництво, виробництво чи аграрна діяльність майже завжди впливають на повітря, воду, ґрунти, шумове середовище або ландшафт. Якщо цей вплив не оцінити заздалегідь, проблеми зʼявляються вже після запуску. І вони зазвичай дорожчі, ніж нормальна підготовка на старті.

ОВД працює як фільтр. Проєкт не просто описують на папері, а проходять перевірку логіки: чи зрозуміло, що саме планується, чи враховані альтернативи, чи є пояснення потенційних наслідків і заходів з їх мінімізації. Саме тому підготовка ОВД документів не зводиться до шаблонного тексту. Тут важлива послідовність, аргументація і звʼязок між заявленою діяльністю та реальними умовами місця.

Ще один момент, який часто недооцінюють - це публічність процедури. ОВД передбачає участь громадськості, а отже будь-які прогалини або суперечності швидко стають помітними. Не тому, що хтось хоче завадити проєкту, а тому що процес так побудований. І чим зрозуміліше все пояснено з самого початку, тим спокійніше він проходить.

Хто проходить ОВД та які вимоги до підприємств

Найчастіша помилка на цьому етапі – думати, що «у нас невеликий проєкт, нас це не стосується». На жаль (або на щастя), логіка ОВД працює не за відчуттями, а за чітко визначеними критеріями. І саме через це багато бізнесів дізнаються про процедуру вже тоді, коли час починає тиснути.

Якщо спростити, проходження ОВД визначається не лише видом діяльності, а й її характером та масштабом впливу на довкілля. Враховуються потужності, площі, типи робіт, обсяги використання ресурсів та місце розташування об’єкта.

Окремий момент - це вимоги ОВД підприємства. Вони не обмежуються переліком документів. Очікується, що замовник чітко розуміє, що саме він планує робити, на якій території, з якими технологіями і які наслідки це може мати. Коли ці відповіді розмиті або суперечливі, процедура починає буксувати.

Також варто враховувати, що під час ОВД дивляться не лише на сам проєкт, а й на його контекст. Історія ділянки, наявність інших обʼєктів поруч, сукупний вплив, навіть попередній досвід підприємства у подібних процедурах. Формально це може виглядати як дрібниці, але саме вони часто стають джерелом запитань і зауважень.

У результаті ОВД це не про “потрапили або не потрапили в перелік”. Це про готовність підприємства пояснити свою діяльність зрозуміло і послідовно.

Оцінка впливу на довкілля у будівництві

З будівництвом є одна «підла» ілюзія - що це тимчасово. Техніка приїхала, відпрацювала, поїхала - і на цьому все. Але під час ОВД виявляється, що працює це все зовсім по іншому. Тут важливо не те, що роботи мають кінець, а що вони встигають змінити за час свого існування.

Саме тому оцінка впливу на довкілля при будівництві охоплює не лише готовий обʼєкт, а весь шлях до нього. Земляні роботи, переміщення ґрунтів, пил, шум, транспорт, підʼїзні дороги, тимчасові склади. Навіть те, що планують “прибрати після завершення”, все одно потрапляє в поле зору.

Окрема історія - локація. Будівництво біля житлової забудови, водних обʼєктів або зелених зон майже завжди викликає більше питань. І тут недостатньо просто сказати, що вплив мінімізується. Дивляться, як саме. Чим. У які строки. І що буде, якщо умови зміняться по ходу робіт.

Ще один момент, який часто недооцінюють, - сумарний ефект. Сам обʼєкт може виглядати скромно, але якщо поруч уже йде або планується інше будівництво, оцінка змінюється. ОВД не любить, коли проєкт розглядають у вакуумі.

У підсумку будівельна ОВД - це не про галочку і не про “ми так завжди робили”. Це перевірка того, чи співпадає опис на папері з реальними процесами на майданчику. І саме на цьому розриві найчастіше виникають зауваження.

Оцінка впливу на довкілля в агросекторі

З агросектором у ОВД розмова складніша, ніж здається на старті. Бо з боку це виглядає мирно: поля, техніка, врожай. Але саме через цю «простоту» багато ризиків довго залишаються непоміченими, а потім раптово спливають у зауваженнях, штрафах, зупинці підприємства.

ОВД в агросекторі майже ніколи не зводиться до одного фактору. Тут усе працює в комплексі. Землекористування, водні ресурси, добрива, засоби захисту рослин, зберігання відходів, тваринницькі комплекси, сезонні навантаження. Навіть якщо окремо кожен елемент виглядає контрольованим, у сукупності картина може бути зовсім іншою.

Окрема зона уваги - вода і ґрунти. В агропроєктах саме вони стають ключовими носіями впливу. Не тому, що хтось шукає порушення, а тому що наслідки тут довготривалі. Помилки не завжди видно одразу, але вони накопичуються. І в ОВД це намагаються побачити заздалегідь.

Ще один момент - масштабування. Те, що сьогодні працює як локальне господарство, завтра може перетворитись на значно більший обʼєкт. Якщо в матеріалах це не враховано або виглядає як «потім розберемось», довіри до проєкту стає менше. А разом із нею зростає кількість питань.

Оцінка впливу на довкілля для промисловості

Промислові проєкти рідко «заходять» у процедуру тихо. Масштаб, обладнання, ресурси, викиди, відходи - усе це одразу піднімає рівень уваги. Тут не працює підхід «по ходу розберемось»: ОВД для промисловості майже завжди - найжорсткіша з усіх варіацій процедури.

Ключова відмінність у тому, що вплив тут системний. Не епізодичний і не сезонний, а постійний. Повітря, вода, ґрунти, шум, відходи, енергоспоживання - усе розглядається як частина одного процесу. Якщо десь у цьому ланцюгу є слабке місце, його знайдуть. Не завжди одразу, але знайдуть.

Окремо дивляться на технології. Точніше, на логіку їх застосування. Звідки береться сировина, що відбувається в процесі, що виходить на виході і куди це дівається. Будь-яка невизначеність тут працює проти проєкту. Формулювання «передбачається» або «планується» без конкретики швидко стають джерелом додаткових запитів та запитань.

Ще один чутливий момент - аварійні сценарії. Для промисловості це не абстракція, а обовʼязковий елемент аналізу. Навіть якщо ймовірність мінімальна, її все одно оцінюють. І якщо цей блок виглядає формальним, довіри до всієї оцінки стає менше.

У промислових проєктах ОВД фактично перевіряє зрілість задуму. Наскільки добре продуманий процес, чи зрозумілі його межі і чи усвідомлює підприємство власні ризики. Коли відповіді на ці питання є, процедура проходить важко, але прогнозовано. Коли їх немає - починаються затримки.

Етапи проходження ОВД

Якщо подивитись на ОВД збоку, здається, що це довгий і заплутаний маршрут. Насправді логіка там проста. Проблеми починаються не через кількість етапів, а через те, як їх проходять.

Якщо дуже стисло, процедура включає:

• Визначення, чи підпадає планована діяльність під ОВД і за якою категорією;
• Підготовку повідомлення про плановану діяльність і його публікацію;
• Збір і аналіз вихідних даних по території, технологіях та можливих впливах;
• Розробку звіту з оцінки впливу на довкілля;
• Громадське обговорення та роботу із зауваженнями;
• Аналіз матеріалів уповноваженим органом;
• Отримання висновку з ОВД або повернення на доопрацювання.

На папері все виглядає «лінійно». У реальності найбільше часу зʼїдають переходи між етапами. Саме там зʼявляються уточнення, додаткові запити і вимога щось пояснити ще раз, але іншими словами.

Критичні точки зазвичай дві. Перша - якість вихідних даних. Якщо на старті є прогалини, вони обовʼязково «вистрілять» пізніше. Друга - реакція на зауваження. Формальні відповіді тут працюють погано, бо процедура побудована на логіці, а не на відписках.

Саме тому проходження ОВД варто сприймати не як ланцюжок документів, а як послідовну розмову. Чим зрозуміліше вона побудована, тим менше збоїв виникає по ходу.

Корисні поради, як мінімізувати ризики зауважень

Більшість зауважень у процедурі ОВД виникають не через “поганий проєкт”, а через дрібні, але системні помилки. Їх рідко помічають одразу, зате майже завжди помічають під час перевірки або громадського обговорення.

Щоб не збирати проблемний джек-пот по дорозі, варто тримати в голові кілька простих речей:

• Не намагатися виглядати краще, ніж є насправді; прикрашені формулювання майже завжди викликають більше запитань, ніж чесний опис;
• Не відкладати складні моменти “на потім”; якщо ризик існує, його все одно доведеться пояснювати;
• Уважно працювати з вихідними даними по території, а не обмежуватися загальними довідками;
• Не ігнорувати кумулятивний вплив і сусідні обʼєкти, навіть якщо вони формально “не ваші”;
• Відповідати на зауваження по суті, а не формально, навіть якщо це займає більше часу.

Окрема порада - не сприймати процедуру як суто технічну. ОВД це завжди комунікація: з органами, з громадськістю, з експертами. І коли ця комунікація вибудувана логічно, напруга знижується сама по собі.

У складних проєктах частину цієї роботи часто делегують фахівцям, які надають послуги ОВД в Україні і вже знають, де саме зазвичай виникають слабкі місця. Не як панацею, а як спосіб зменшити кількість зайвих ітерацій і повернень на доопрацювання.

Процедура ОВД майже ніколи не ламається на якомусь одному етапі. Вона розсипається поступово. Трохи недооцінили вплив. Десь спростили формулювання. Щось не врахували в контексті території або суміжних обʼєктів. У підсумку проєкт ніби готовий, але постійно повертається на крок назад.

Саме тому ОВД рідко варто тягнути на собі самостійно, особливо якщо мова йде про будівництво, агросектор або промисловість. Тут занадто багато нюансів, які не лежать на поверхні і зʼявляються лише з досвідом. Не з теорії, а з реальних процедур і реальних зауважень.

У таких умовах логічніше передати всю екологічну частину команді, яка цим живе щодня. Нафтопромінвест працює саме з такими кейсами: різні галузі, різні масштаби, різні сценарії розвитку подій. Не за шаблоном, а з розумінням, де процедура найчастіше дає збій і як цього уникнути ще до подачі документів.

У підсумку виграють усі. Коли ОВД зібрана логічно, вона перестає бути джерелом постійного стресу і починає виконувати свою нормальну функцію - перевіряти проєкт, а не гальмувати його. І саме в цьому зазвичай найбільша цінність правильно вибраної команди.

‍