Як отримати ліцензію на поводження з небезпечними відходами

Коли на складі накопичуються старі мастила, ганчірки з розчинником або фарбувальний пил, усе це - вже не просто залишки виробництва. Це - небезпечні речовини, з якими не можна поводитись навмання. А значить, для підприємства виникає обов’язок усе це впорядкувати. Офіційно.

Щоб уникнути штрафів і спокійно працювати далі, компанії потрібна ліцензія на відходи. Це державне підтвердження того, що об’єкт має право збирати, зберігати або передавати небезпечні відходи. Як саме її отримати, які документи підготувати та чого вимагає Міндовкілля у 2025? Розберемось по черзі.

Законодавча база

В Україні поводження з небезпечними відходами чітко регулюється. Основний документ - Закон України «Про управління відходами». Саме він визначає, що будь-яка діяльність у цій сфері має бути ліцензованою, а кожен об’єкт - відповідати технічним і організаційним вимогам.

Деталі прописані у підзаконних актах. Серед них:

• Постанова Кабміну №1278 від 5 грудня 2023 року. Затверджує ліцензійні умови для підприємств, які працюють із небезпечними відходами;
• Наказ Міндовкілля №1003 від 9 серпня 2024 року. Встановлює структуру і правила розроблення плану управління відходами;
• Наказ Міндовкілля №1534 від 26 листопада 2024 року. Описує порядок ведення обліку відходів і подання звітності.

Усі ці документи є чинними станом на 2025 рік. Тобто ніяких «старих форм» чи «перехідних положень» - усе працює за новими правилами. І якщо планується отримати ліцензію, саме на ці нормативи треба спиратись. Старі постанови та накази, які діяли до 2024 року, вже не застосовуються.

Це важливо враховувати ще до подачі пакета, щоб потім не довелось переробляти все з нуля через технічну невідповідність або застарілу форму.

Хто зобов’язаний отримати ліцензію

Перше, що варто знати: ліцензія потрібна не тільки великим заводам чи спеціалізованим утилізаційним підприємствам. Закон не робить знижок за масштаб - важливий сам факт поводження з небезпечними речовинами.

Якщо на підприємстві утворюються небезпечні відходи, ліцензія на їх зберігання, перевезення або утилізацію є обов’язковою. Без неї робота з такими матеріалами вважається незаконною - навіть якщо мова про невеликий обсяг або «тимчасову» ділянку.

Отримати дозвіл повинні всі, хто:

• Зберігає, транспортує або обробляє токсичні залишки;
• Передає відходи іншим організаціям;
• Використовує обладнання, яке утворює шкідливі речовини - фільтри, фарбувальні бокси, витяжки, відстійники, золовловлювачі;
• Має справу з мастилами, кислотами, лаками, реагентами чи пестицидами.

Сюди належать не тільки профільні компанії, а й звичайні виробництва, склади, логістичні центри, автосервіси, навчальні заклади, лікарні. Якщо ви накопичуєте або передаєте подібні відходи - дозвіл потрібен.

Етапи отримання ліцензії

Процес не найшвидший, але досить зрозумілий. Якщо йти по кроках і не економити на документах - усе проходить без затримок. А головне - дає спокій у випадку перевірки.

Крок 1. Підготовка матеріально-технічної бази

Потрібно мати все, що дозволяє безпечно працювати з відходами: спецприміщення, обладнання, захисні системи, інструменти контролю, контейнерну зону. Міндовкілля чітко перевіряє, чи відповідає база реальним умовам.

Крок 2. Збір пакету документів

До основного списку входять: заява, інформація про ресурси, накази, договори, технічні характеристики. Обов’язковий елемент - документ на відходи, який підтверджує право на їх обробку, утворення або передачу.

Крок 3. Розробка плану

Підприємство зобов’язане подати план управління відходами - саме на його основі аналізується, чи правильно організовані процеси збирання, зберігання та передачі небезпечних речовин.

Крок 4. Подача заяви

Документи передаються через ЦНАП або електронно. Інколи проводиться виїзна перевірка: спеціалісти оглядають об’єкт, обладнання, маршрути, журнали.

Крок 5. Рішення

Строк розгляду - до 30 робочих днів. Якщо все відповідає вимогам, ліцензію видають. Якщо ні - повертають із зауваженнями. Повторна подача можлива, але тільки після усунення всіх недоліків.

Крок 6. Виконання умов

Одна річ - отримати дозвіл, інша - постійно йому відповідати. Ліцензія передбачає чіткий облік, регулярні перевірки і подання щорічної звітності. Ігнорування цих умов веде до анулювання.

План управління відходами: що це і навіщо потрібен

Цей документ - не формальність і не «шаблон із мережі». Це повноцінна стратегія, яка описує, як підприємство поводиться з небезпечними речовинами на всіх етапах: від моменту утворення до передачі або знешкодження.

Без нього отримати ліцензію не вийде - саме на основі цього документа уповноважений орган ухвалює рішення. І мова не лише про перевірку. Добре складений план допомагає уникати штрафів, оптимізувати маршрути вивезення, правильно оформлювати акти та вести супровідну документацію. Він також є базою для таких процедур, як облік відходів на підприємстві 2025 - адже всі обсяги і джерела вже зафіксовані.

Структура плану

Форма чітко визначена нормативкою. У ньому обов’язково мають бути:

• Опис усіх джерел утворення відходів;
• Класифікація за кодами і класами небезпеки;
• Методи зберігання, передавання або знешкодження;
• Переліки обладнання та захисних засобів;
• Контрольні точки і відповідальні особи;
• Плани на випадок аварій або витоків.

До плану додають схеми маршрутів, таблиці з обсягами, копії договорів та інші документи, які підтверджують реальний стан справ.

Хто його готує і як часто необхідно оновлювати

Розробку може вести як власна екологічна служба, так і зовнішні фахівці. У другому випадку часто простіше: досвідчені спеціалісти враховують всі нюанси, а не тільки формальні вимоги.

Оновлювати документ потрібно:

1. Раз на п’ять років, навіть якщо нічого не змінювалося;
2. Відразу після модернізації, збільшення обсягів або появи нових типів відходів;
3. У разі змін у законодавстві або вимогах до структури.

Цей документ - основа всього подальшого контролю. Якщо він складений грамотно, інші етапи проходять набагато спокійніше.

Звітність і облік відходів у 2025 році

Після отримання ліцензії підприємство зобов’язане не лише поводитися з відходами правильно, а й регулярно це підтверджувати документально. Основні інструменти - системний облік і звітність.

У 2025 році набрав чинності новий порядок, який встановлює правила ведення записів і передачі інформації. Замість розрізнених форм - уніфікований підхід із чітко визначеними вимогами до структури, строків і формату. Переважно вся інформація подається через електронну систему, з використанням цифрового підпису.

Звітність по відходах може бути квартальною або річною - залежно від обсягів і типу діяльності. Навіть якщо підприємство не здійснювало фактичних операцій, про це потрібно подати «нульову» звітність. Інакше - штраф або офіційне попередження.

Корисні поради та типові помилки

Найпоширеніша помилка - думати, що все це «не про нас». Але на практиці в зону ризику потрапляють і великі підприємства, і маленькі майстерні, просто через дрібниці:

• Вказані не ті коди відходів або відсутні дані про обсяг;
• Документи розроблені за старими зразками;
• Облік ведеться, але не оформлений належним чином;
• Звітність подана з порушенням строків або неповністю;
• Немає підтвердження, що відходи передані ліцензованому контрагенту;
• Зміни у виробництві (нове обладнання, інші речовини), а документи залишились без змін.

Ще один момент: жодна компанія не має права передавати відходи третій стороні, якщо у неї немає дозвільної документації. Це стосується і збору, і зберігання, і таких операцій, як утилізація небезпечних відходів. У договорі обидві сторони мають підтверджувати ліцензії та технічну спроможність працювати з такими матеріалами. У разі порушень відповідальність нестиме не лише виконавець, а й замовник.

Отримати ліцензію - це не про формальність. Це про те, щоб ваш об’єкт працював спокійно: без нервів, перевірок і сюрпризів у вигляді штрафу. У 2025 році правила стали чіткішими, а вимоги - вищими, тож варто підготуватись заздалегідь. Або довірити підготовку тим, хто має справу з такими документами чи не щодня. Наприклад нам – команді «Нафтопромінвест»!

‍