Інтегрований довкіллєвий дозвіл 2025: як уникнути штрафів і зупинки роботи

Декілька років тому про нього мало хто чув. Сьогодні - без нього не обійтись. Інтегрований довкіллєвий дозвіл з 2025 року стає не просто вимогою - а перепусткою до законної роботи для низки підприємств. Підхід «потім якось вирішимо» вже не спрацює: дозвіл має бути оформлений, інакше штрафи, призупинення діяльності й нервова гра з інспекціями.

Одразу ж зазначимо: потрібен не всім. Але тим, кого стосується - обов’язковий. Енергетика, аграрний сектор, хімія, переробка, великі ферми, виробництво мінеральних добрив, харчпром - у списку чітко визначені типи діяльності. Тому у цьому тексті розбираємо, кого саме це зачіпає, що змінилось у 2025 році, і як пройти процедуру без зайвих проблем.

‍

Що таке інтегрований довкіллєвий дозвіл і які підприємства його мають отримати

‍

Зараз багато підприємств опинились у схожій ситуації. Колись отримували дозволи окремо: на повітря - однією формою, на воду - іншою, відходи - ще через іншу структуру. Все працювало, як-не-як, а система з роками обростала правками й винятками.

У 2025 році цю «багатошаровість» згортають. І вводять одну процедуру, яка охоплює все - викиди, скид, поводження з відходами. Працювати з таким впливом на довкілля тепер можна лише через інтегрований дозвіл - один документ замість трьох, але з чіткою логікою: що підприємство робить, які використовує технології, скільки забруднюючих речовин утворює, і як усе це контролюється.

Це стосується не всіх. Проте Кабмін (постановою №826) чітко визначив список тих, хто потрапляє під нову систему. А це - 24 категорії, від енергетики до свиноферм. Там, де є значне навантаження - є і вимога. Не «краще мати», а «обовʼязково отримати».

І якщо ви ще тільки плануєте запуск або оновлення, чи маєте чинні дозволи, що скоро завершуються - час розібратись, як отримати інтегрований дозвіл, і чи справді без нього вже не можна.

‍

Законодавча база і Директива 2010/75/ЄС

‍

Усе, що зараз відбувається з інтегрованими дозволами - не імпровізація і не локальна ініціатива. Це частина великого процесу: Україна поступово приводить своє екологічне законодавство до стандартів ЄС. І одне з головних джерел цих змін - директива 2010/75/ЄС.

Саме вона визначає базову ідею: підприємство має не просто зменшити шкоду для довкілля, а зробити це з опорою на найкращі доступні технології. Не «як завжди», а так, як уже працює у країнах Європи. Не просто «знизити викиди», а обґрунтувати, як і чому саме така технологія застосована.

Україна затвердила свій закон у 2022 році. Після цього зʼявились підзаконні акти: постанови, форми, процедури. І тепер ми маємо нову систему - складнішу на старті, але зрозумілу в логіці. Один дозвіл, одна процедура, одна відповідальність.

Те, що ще вчора було розпорошено між різними інстанціями, тепер обʼєднується в одному документі. І вся ця модель - це й є адаптація інтегрований дозвіл директива 2010/75/єс в українських умовах.

‍

Які вимоги діють у 2025 році

‍

2025 рік - це межа. Якщо раніше можна було якось «лавіювати» між дозволами, подаючи їх окремо, то тепер - усе в одному. І підходи змінились. Замість формального пакета документів тепер треба показати, як підприємство реально знижує навантаження на довкілля. Включно з обґрунтуванням, чому ви працюєте саме так, а не інакше.

Щоб було наочно, ось коротке порівняння:

Головна зміна - у підході. Тепер не просто потрібно «мати дозвіл», а довести, що підприємство впроваджує заходи з мінімізації впливу. І це ключова суть нових вимог до інтегрованого дозволу.

‍

Штрафи та інші наслідки відсутності дозволу

‍

Цьогоріч (прим. – текст написаний восени 2025 року)  інтегрований дозвіл переходить із категорії «бажано» до категорії «обов’язково». Це не формальність - без нього підприємство не зможе офіційно продовжувати діяльність. І якщо при перевірці такого дозволу немає - починаються питання.

Реакція залежить від ситуації. Десь обійдеться приписом, десь - зупинкою робіт до усунення порушення. У деяких випадках - штрафи. Суми коливаються, але головне навіть не в них. Після фіксації порушення відновити діяльність без дозволу стає складніше, і втрата часу обходиться дорожче за будь-який штраф.

Траплялось, що підприємства, які пройшли ОВД, отримали інші погодження, але не подались на інтегрований - змушені були зупинятись і все проходити заново. Формально дозволів наче й багато, але потрібен саме цей.

Тому штрафи за відсутність інтегрованого дозволу - це лише частина історії. Набагато важливіше те, що підприємство втрачає можливість працювати в законному полі. А це ризик, який зараз точно не на часі.

‍

Порядок отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу

‍

Процедура доволі об’ємна, але якщо пройти її поетапно - все цілком реально. Головне - не пропустити деталі і не починати все в останній момент:

• Крок 1. Зʼясувати, чи підпадає підприємство під вимоги. Не всі зобов’язані оформлювати інтегрований дозвіл. Варто почати з перевірки: вид діяльності, обсяги, технологія. Інколи підприємства подаються «на всяк випадок», і даремно витрачають ресурс. А інколи - навпаки, чекають, хоча повинні були податись ще позавчора;
• Крок 2. Підготувати пакет документації. Це найоб’ємніший етап. Знадобиться звіт про ОВД, опис виробничих процесів, дані про джерела впливу, обґрунтування технологій, порівняння з НДТМ. Документи мають бути узгоджені між собою, логічно зібрані, без розбіжностей;
• Крок 3. Подати заяву через електронну систему. Сьогодні все відбувається онлайн: заповнення форми, прикріплення файлів, подача - через кабінет у спеціальному реєстрі. Якщо подати не в той формат - повернуть. Якщо не прикріпити щось важливе - зупинять розгляд;
• Крок 4. Очікування, перевірки, зауваження. Заявка проходить оцінку уповноваженими органами. Це може тривати кілька тижнів. Іноді надсилають зауваження, і тоді треба швидко реагувати - доповнювати, пояснювати, редагувати;
• Крок 5. Отримання дозволу та публікація в реєстрі. Після погодження дозвіл публікується, і підприємство може працювати офіційно. Але з певними зобов’язаннями: періодична звітність, моніторинг, дотримання умов. Бо сам дозвіл - це не кінець, а початок контролю.

Потрібна допомога з оформленням? У нас є команда, яка супроводжує всі етапи - від перевірки відповідності до подачі через систему.

‍

Документи, необхідні для оформлення

‍

Пакет документів для інтегрованого дозволу не найкоротший. Але якщо зібрати все відразу і не спотикатись на кожному кроці, то процедура проходить набагато спокійніше. Ось основне, що вам точно знадобиться:

1. Заява встановленого зразка. Подання - через електронну систему. Якщо подати на бланку в PDF - не приймуть;
2. Інформація про підприємство. Код ЄДРПОУ, адреса обʼєкта, контакти, опис основної діяльності. Все - в актуальному вигляді, без застарілих формулювань;
3. Опис технологічних процесів. Тут важливо вказати, як виробництво впливає на довкілля: джерела викидів, стоків, відходів, енергоспоживання;
4. Перелік використовуваних речовин і матеріалів. Ті, що мають значення для оцінки впливу. Особливо - небезпечні, вибухонебезпечні, токсичні або обмежені в ЄС;
5. Оцінка відповідності НДТМ. Порівняння поточних технологій з найкращими доступними, пояснення відхилень (якщо є) або план приведення у відповідність;
6. Документація з ОВД. Якщо підприємство проходило оцінку впливу на довкілля - звіт, висновок, повідомлення;
7. План екологічного моніторингу. Як саме підприємство буде контролювати вплив: точки відбору проб, періодичність, лабораторії, звітність;
8. Декларація про відходи. Якщо об’єкт працює з небезпечними або значними обсягами побутових/виробничих відходів - ця інформація теж потрібна.

Цей список не універсальний: для кожного об’єкта можуть бути свої нюанси. Але без наведених пунктів заявка просто не пройде далі.

‍

Терміни оформлення інтегрованого дозволу

‍

Офіційно строк розгляду заявки становить 65 робочих днів. Це передбачено постановою - з урахуванням усіх етапів перевірки, оцінки, можливих уточнень і погоджень.

Але в реальності все залежить від якості поданих документів і ситуації з навантаженням на систему. Якщо досьє зібране грамотно, структура процесу не порушена, а підприємство не уникає зворотного звʼязку - дозвіл можна отримати і за два місяці.

Натомість якщо в документах - розбіжності, відсутні файли або немає логіки в описі технологічного процесу, зауважень буде більше. А кожна ітерація - це новий раунд очікування. Буває, що замість стандартного строку процес розтягується на пів року і більше.

Також варто врахувати час до подачі - підготовка матеріалів, технічні розрахунки, погодження з підрядниками. Усе це займає не менше, а іноді й більше часу, ніж сама перевірка заявки.

Тому формальні терміни оформлення інтегрованого дозволу - це лише верхівка. Реальні строки залежать від готовності, досвіду й уваги до деталей.

‍

Як уникнути помилок при отриманні дозволу

‍

Здається, що головне - подати заявку. Насправді найбільше проблем виникає ще до того, як хтось її відкрив. І більшість цих ситуацій повторюються знову і знову:

1. Не розібрались, чи потрібен дозвіл узагалі. Деякі підприємства оформлюють дозвіл «про всяк випадок», хоча за параметрами не підпадають. Інші - навпаки, ігнорують, бо «ми ж маленькі». А потім виявляється, що потужності вийшли за межу - і часу вже немає;
2. Слабка підготовка документів. Найпоширеніше: копіпаст із проєктної документації, загальні фрази, порожні схеми, стара інформація. Чим більше «шаблонів» у матеріалах - тим більше зауважень;
3. Відсутня логіка в описі процесів. Окремо викиди, окремо вода, окремо відходи - а між ними зв’язку немає. Або є, але тільки в голові інженера. Перевіряючий має побачити повну картину, інакше - повернення заявки;
4. Немає обґрунтування під НДТМ. Просто сказати «ми працюємо по технології X» - недостатньо. Потрібно пояснити, як це відповідає НДТМ, або чому ви не можете застосувати інші підходи. Без цього - мінус одразу;
5. Подання в останній момент. Найнебезпечніше - працювати з дозволами, які от-от закінчаться. Якщо часу обмаль, будь-яке уточнення зрушує графік. І тоді підприємство залишається «на паузі».

Уникнути більшості проблем - реально. Головне - не бігти навмання, не копіювати чужий шаблон, і не робити «аби подати». Навіть хороший фахівець із екології не завжди встигає охопити все. А інтегрований дозвіл - це якраз той випадок, коли краще пройти шлях один раз, але без зайвих кіл.

Інтегрований дозвіл - не черговий пункт у списку обов’язкових паперів. Це новий підхід до оцінки діяльності підприємства. Більш системний, більш вимогливий, але й більш зрозумілий для тих, хто хоче працювати прозоро.

2025 рік уже настав, і стара система більше не працює. Якщо підприємство підпадає під перелік, визначений законодавством, часу на роздуми вже немає. Варто розібратись у вимогах, перевірити документи, підготуватись до подачі. Бо дозвіл - не просто формальність, а умова, без якої офіційна робота неможлива.

Якщо залишились питання або потрібна допомога - краще звернутись зараз. Не тоді, коли дедлайн уже позаду, а інспекція вже на порозі.

‍