Нормативи ГДС (гранично допустимого скидання): як розрахувати та погодити без ризику штрафів

Коли на підприємстві починають говорити про стічні води, кожен підрозділ має на увазі щось своє. Лабораторія знає концентрації речовин, технологи - витрати води, служба експлуатації - можливості очисних споруд. А екологу треба відповісти на інше запитання: скільки забруднювальних речовин узагалі можна відводити в річку? Особливо гостро воно постає, коли виробництво розширюють або змінюють технологію.

Для цього й потрібна розробка нормативів ГДС. Вона пов'язує дані підприємства з умовами конкретної водойми. І хоча в документах усе зрештою зводиться до цифр, за ними стоять цілком реальні клопоти: отримання дозволу, лабораторний контроль, пояснення під час перевірок. Якщо помилитися на етапі розрахунків, розбиратися з наслідками доведеться вже під час роботи підприємства.

Що таке нормативи ГДС та кому вони обов'язкові?

Міські очисні споруди, молокозавод, агрокомплекс - діяльність різна, а вимога може бути спільною: якщо з об'єкта є випуск зворотних вод безпосередньо в річку, озеро чи інший водний об'єкт, для нього встановлюють нормативи ГДС. І тут не має значення, велике це підприємство чи невелике господарство.

Зокрема, вони потрібні:

• Промисловим підприємствам із власними випусками стоків у водойми;
• Водоканалам та іншим операторам комунальних очисних споруд, які відводять очищену воду у водний об'єкт;
• Аграрним підприємствам та іншим водокористувачам, що здійснюють такі скиди.

Саме гранично допустиме скидання стічних вод визначає, яку масу кожної нормованої забруднювальної речовини можна відводити за одиницю часу. Для підприємства з кількома випусками розрахунок роблять окремо для кожного. Ці показники входять до документів на дозвіл на спеціальне водокористування, а потім за ними контролюють фактичні скиди.

Якщо ж підприємство передає стічні води до централізованої каналізації за договором і не має прямого скиду у водойму, власні нормативи ГДС для такого водовідведення йому не потрібні. Воно дотримується правил приймання стоків до мережі.

‍

Покроковий алгоритм розробки та погодження нормативів ГДС

Найчастіше підготовка ГДС затримується через цілком буденні речі: на схемі не позначили один із випусків, дані про витрати води застаріли, а лабораторні протоколи не охоплюють речовини, що з'явилися після зміни технології. Щоб не переробляти розрахунки, краще рухатися в такому порядку:

• Крок 1. Звірити схему водовідведення. Потрібно встановити, звідки надходять стоки, як проходять очищення, де саме потрапляють у водойму та які їх фактичні й заплановані обсяги. Якщо випусків кілька, описують кожен;
• Крок 2. Зібрати результати вимірювань. Проводять лабораторний аналіз стічних вод і перевіряють дані про їхній склад. Окрім речовин із переліку постанови КМУ № 1100, враховують забруднювачі, характерні саме для цього виробництва. Екологу важливо передати розробнику достовірні дані: за них відповідає водокористувач;
• Крок 3. Уточнити стан водойми. Для розрахунку потрібні відомості про витрату води, її якість, особливості місця скиду та результати моніторингу. Показники сусідньої річки «для прикладу» не годяться: умови можуть відрізнятися навіть у межах однієї водної системи;
• Крок 4. Підготувати нормативи. На основі зібраних даних визначають допустиме навантаження для кожного випуску й кожної нормованої речовини. У матеріалах показують фактичний склад стоків, результати розрахунків та, за потреби, заходи для зменшення забруднення;
• Крок 5. Подати документи. Те, що часто називають погодження нормативів ГДС, відбувається під час розгляду заяви на спеціальне водокористування. До територіального органу Держводагентства подають розрахунки ГДС, схему забору і скиду води, обґрунтування водокористування та заяву. Строк ухвалення рішення - 30 календарних днів із дня надходження документів. Якщо в пакеті є недоліки, розгляд може тривати довше.

Для підготовки пакета можна скористатися чинною формою заяви та формою нормативного розрахунку водокористування і водовідведення.

Як здійснюється розрахунок ГДС: ключові фактори та методики

Припустімо, у стоках міститься 5 мг/л певної речовини. За витрати 10 куб. м/год у водойму надходить 50 г цієї речовини щогодини. Якщо обсяг води подвоїться, буде вже 100 г - навіть коли її склад не зміниться. Так еколог бачить фактичне навантаження. Але скільки з нього допустимо?

Для цього й виконують розрахунок ГДС у водний об'єкт. Окрім обсягів і складу стоків, беруть до уваги фонову якість річки чи озера, швидкість течії, інші джерела забруднення. Розраховують, як змішуватиметься вода після випуску, наскільки розбавляться речовини та чи дотримуватимуться норми у контрольному створі - місці, де оцінюють якість води.

Найбільше запитань виникає щодо маловоддя. Навесні річка повноводна, а наприкінці сухого літа води в ній значно менше. Саме тому методи розрахунку ГДС враховують періоди, коли умови для розбавлення найгірші. Для річок, озер та інших водойм використовують відповідні розрахункові підходи, а норматив визначають окремо для кожної речовини. Його рекомендують виражати у грамах на годину.

Опис методів і форми для оформлення розрахунків є у Методичних рекомендаціях Міндовкілля № 173. Це корисний орієнтир для перевірки того, чи всі вихідні дані враховані.

Перевищення ГДС: штрафи, нарахування збитків та ризики для бізнесу

У лабораторному протоколі виросла концентрація речовини. Це ще не завжди означає перевищення ГДС: потрібно співвіднести показник з обсягом скинутих стоків і допустимою масою речовини. Саме тому перед висновками варто звірити витратомір, журнал обліку та результати проб.

Якщо наднормативний скид підтверджений, наслідки можуть бути різними. За забруднення води стаття 59 КУпАП передбачає для посадових осіб штраф від 85 до 136 грн. Проте на цьому фінансові претензії не закінчуються. Держекоінспекція може нарахувати збитки за забруднення водних ресурсів за Методикою № 389. Суму визначають з урахуванням наднормативної маси речовин та інших показників, тому єдиного «тарифу за перевищення» немає.

Ще серйозніший ризик - втрата дозволу на спеціальне водокористування. За статтею 55 Водного кодексу його можуть відкликати за порушення умов водокористування та охорони вод, якщо раніше був припис із достатнім часом для усунення порушення, але вимоги так і не виконали.

Після протоколу з відхиленнями краще не чекати наступної планової перевірки. Контрольний відбір проб води допоможе з'ясувати, чи стійке перевищення, а перевірка роботи очисних споруд - знайти причину. Якщо змінюється технологія або склад стоків, варто оцінити необхідність перегляду нормативів.

Папка з ГДС може роками лежати на полиці, поки підприємство змінює сировину, обсяги води й режим очищення. Але під час контролю затверджені показники порівнюватимуть із фактичними скидами. Тому після змін на виробництві варто звірити розрахунки з лабораторними даними та умовами дозволу.

І щоб такого не було, вам регулярно новий розрахунок ГДС треба робити регулярно. То ж чому б не довірити його фахівцям «Нафтопромінвест»: надайте нам схему випусків, чинний дозвіл і протоколи аналізів, щоб визначити обсяг робіт і розрахувати бюджет!