Шум на виробництві та робочих місцях: як підготувати підприємство до перевірки Держпродспоживслужби

До перевірки Держпродспоживслужби підприємство може роками працювати з одним і тим самим обладнанням і не мати жодних претензій щодо шуму. А потім з'ясовується, що старий протокол уже не відображає реальних умов, після встановлення нового верстата вимірювання ніхто не проводив, а рівень шуму біля житлової забудови взагалі окремо не перевіряли. Та для інспектора важливий не сам факт «гучної роботи», а те, чи контролює підприємство цей фактор і чи може підтвердити це документами.

Тому вимірювання рівня шуму на підприємстві варто розглядати як частину загальної підготовки до контролю, а не як термінову процедуру після зауваження або скарги. Потрібно розуміти, які нормативи діють для робочих місць і межі санітарно-захисної зони, де та за яких умов проводяться заміри, що має бути зазначено у протоколах і які дії потрібні, якщо фактичні показники виявилися завищеними.

Допустимі норми шуму на робочому місці та межі СЗЗ: нормативна база

Місце, де встановили шумомір, має принципове значення. Замір біля верстата показує, як шум впливає на працівника протягом зміни. Показник біля межі підприємства відповідає вже на інше питання: чи не створює виробництво надмірного акустичного навантаження за своєю територією.

Для робочих місць основним орієнтиром є ДСН 3.3.6.037-99. Документ встановлює гранично допустимі рівні шуму (ГДР) для різних видів трудової діяльності. Для багатьох виробничих робочих місць використовується рівень 80 дБА, але брати цю цифру як універсальну для всього підприємства не можна. Оцінка залежить від характеру роботи, тривалості впливу та самого шуму. Додатково порядок оцінки такого впливу та дій роботодавця визначає наказ МОЗ N 572 від 28.03.2023.

За межами цеху правила змінюються. Рівні, допустимі для житлових і громадських будівель та території житлової забудови, встановлені наказом МОЗ N 463 від 22.02.2019. Розміщення та розміри санітарно-захисних зон регулюють ДСП 173-96. Тому результати з робочого місця не замінюють контроль зовнішнього шуму: це дві різні точки оцінки.

Особливості вимірювання шуму на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ)

Для вимірювання шуму на межі СЗЗ обирають точки, у яких вплив підприємства може бути найбільш відчутним за його територією. Значення має і режим роботи: замір, зроблений тоді, коли основне шумне обладнання вимкнене, мало що скаже про реальне навантаження під час повноцінної зміни.

Якщо джерел багато, зорієнтуватися допомагає карта шуму підприємства. На ній можна побачити, які ділянки формують найбільше навантаження, де потрібен контроль і які точки варто порівнювати після зміни обладнання або проведення заходів щодо зниження шуму на виробництві.

Що саме перевіряє Держпродспоживслужба під час інспекції?

Уявімо просту ситуацію: інспектор бачить у цеху обладнання, яке явно створює значний шум, і просить показати результати останніх замірів. Протокол є. Але він складений ще до встановлення нового компресора. Формально документ у папці лежить, фактично він описує вже інше виробництво.

Саме такі речі й варто виловити до початку перевірки. Потрібно звірити дати, точки замірів, перелік обладнання та умови його роботи під час дослідження. Для робочих місць окремо перевіряють матеріали, де зафіксовані санітарно гігієнічні дослідження умов праці. Для території підприємства дивляться, чи є актуальні результати контролю біля межі СЗЗ.

А ось проблему можуть створити цілком буденні речі:

• Після замірів у цеху змінили або додали обладнання;
• Протокол не охоплює частину робочих місць;
• Замір проводився за неповного навантаження;
• Для межі СЗЗ немає свіжих результатів;
• Попереднє перевищення є, а документів про його усунення немає.

Тому, коли наближається перевірка держпродспоживслужби, шум краще встановити по цих пунктах заздалегідь і одразу побачити слабкі місця. Загальні вимоги у сфері санітарного контролю визначає Закон України «Про систему громадського здоров'я», а порядок проведення державного нагляду регулює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

‍

Алгоритм підготовки підприємства до перевірки

Підготовку краще починати не з пошуку протоколів у папках, а з короткої ревізії самого виробництва. За кілька років могли змінитися обладнання, робочі місця або режим роботи, і документи, які колись були актуальними, вже не описуватимуть нинішню ситуацію.

1. Перевірте, коли проводилися останні заміри і чи не змінилися після цього технологічні процеси, склад обладнання або планування цеху;
2. Звірте точки контролю з фактичними умовами. Потрібно охопити місця, де працівники реально перебувають під впливом шуму, а для підприємств із відповідними вимогами також перевірити точки на межі СЗЗ;
3. Якщо даних бракує, організуйте нові інструментальні вимірювання шуму: лабораторія повинна мати відповідну сферу компетентності та належним чином оформити результати. Провести такі дослідження робочих місць можна, зокрема, у санітарно-екологічній лабораторії Нафтопромінвест, а для контролю впливу за територією підприємства окремо передбачені дослідження на межі СЗЗ;
4. Перегляньте готові протоколи. Дати, місця замірів, умови роботи обладнання та зазначені результати мають відповідати тому, що фактично відбувалося під час дослідження;
5. Якщо зафіксоване перевищення, визначте заходи щодо зниження шуму на виробництві та збережіть підтвердження виконаних робіт;
6. Після усунення причини проведіть контрольні заміри. Саме вони покажуть, чи дали вжиті заходи потрібний результат і чи повернулися показники до нормативних значень.

У підсумку перед перевіркою у підприємства має бути зрозумілий ланцюжок: актуальні умови виробництва, результати замірів, зафіксовані відхилення та підтвердження того, що з ними зробили.

Чим загрожує відсутність протоколів вимірювання або перевищення норм?

Старий протокол іноді створює більше проблем, ніж його відсутність. Наприклад, у документі зафіксовані заміри біля трьох верстатів, а сьогодні на їхньому місці працює вже інша лінія. Показати такий папір інспектору можна, але підтвердити ним нинішній рівень шуму не вийде. Те саме стосується ситуації, коли підприємство взагалі не має результатів для частини робочих місць або межі СЗЗ.

З перевищенням важлива подальша історія. Виявили надмірний шум від компресора, замінили кріплення, встановили шумоізоляцію, зробили повторний замір і отримали нормальний показник - проблему закрили документально. Якщо ж у протоколі залишилася цифра вище нормативу і далі нічого не відбувалося, під час перевірки виникне цілком логічне питання: чому відоме порушення не усунули.

Наслідком може стати припис із вимогою виправити порушення та підтвердити результат. Подальші заходи залежать від конкретної ситуації, характеру порушення та реакції самого підприємства. Загальні правила державного нагляду та виконання приписів встановлює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».