Як отримати дозвіл на спеціальне водокористування в Україні: покрокова інструкція

Чи можна просто так відкачувати воду з річки для поливу? Або скидати очищені стоки з підприємства в канал? А якщо свердловина - це теж спеціальне водокористування чи ні? А що по дозволах, ліцензіях та інших документах, за які обовʼязково спитає будь-яка перевірка?

Питань багато - і всі вони зводяться до одного: отримання дозволу на спеціальне водокористування. Як його отримати та які документи готувати? У цьому матеріалі розбираємось по пунктах, з прикладами й поясненнями. Без складних формулювань і (іронічно) без води - лише те, що справді стане в пригоді.

‍

Що таке спеціальне водокористування

‍

Спеціальне водокористування - це не про те, скільки літрів ви вилили чи набрали. Це про те, звідки береться вода і навіщо. Якщо джерело природне, а потреба не побутова - готуйте документи. І так, навіть якщо у вас своя свердловина або скид у міську каналізацію, це ще не значить, що дозвіл не потрібен.

Водний кодекс України (ст. 48–50) каже коротко: якщо ви користуєтесь водними ресурсами «не як звичайна людина», а як господарський чи комунальний суб’єкт - має бути дозвіл. Чітке формулювання прописане у Водному кодексі, але по суті - це дозвіл на забір чи скид води, який видається на певних умовах.

І не думайте, що ця тема стосується лише великих заводів чи ТЕЦ. Маленька ферма, локальна мийка, садове товариство з водогоном - кому потрібен дозвіл на спеціальне водокористування, той має про це знати ще до початку діяльності. Інакше - перевірки, штрафи, зупинка робіт.

‍

Кому та коли потрібен дозвіл на спецводокористування

‍

Якщо коротко: коли ви забираєте воду з річки, озера, свердловини чи артезіанської скважини - дозвіл, скоріше за все, знадобиться. Те саме - якщо скидаєте стоки, навіть очищені. І байдуже, що мова про маленьке СТО або одну теплицю - критерій тут не масштаб, а тип використання.

Маєте автомийку? Дозвіл потрібен. Фермерська насосна станція для поливу? Так само. Комунальне підприємство з власною артезіанською? Взагалі без варіантів. А от бабусина ділянка з бочкою під дощ - це ще не спецводокористування.

Окрема історія - злив води в міську каналізацію після фільтрації. Тут усе залежить від обсягів, складу, призначення. Але у більшості випадків, якщо ви юридична особа чи ФОП, який працює з водою - доведеться розібратись, як отримати дозвіл на спецводокористування, щоб не залишитись без права працювати.

‍

Перелік видів дозволів на спецводокористування

‍

Різновидів не так багато, але заплутатись - легко. Ось перелік дозволів на спецводокористування, які найчастіше оформлюють в Україні:

• Дозвіл на забір води з природних джерел. Для тих, хто качає воду з річки, озера, водосховища чи підземного горизонту: свердловини або шахтного колодязя;
• Дозвіл на скид зворотних вод у водні об’єкти. Маєте очисні споруди й повертаєте воду назад у річку чи ставок? Дозвіл обов’язковий;
• Погодження на скид у систему каналізації. Технічно це не дозвіл на спецводокористування, але процедура все одно бюрократична: потрібен договір з водоканалом і дотримання нормативів якості стічних вод;
• Комплексний варіант (забір + скид). Якщо підприємство і качає, і скидає - документи зазвичай подають разом. Це зручно, бо процедури перетинаються;
• Для меліоративних систем. Системи зрошення, дренажу чи осушення - хоч і звучать «по-сільському», але якщо йдеться про використання води з природних джерел, дозвіл обов’язковий;
• Для гідроенергетики. Якщо використовуєте силу течії для виробництва струму (ГЕС, міні-ГЕС) - вода теж не безкоштовна. Тут діє той самий дозвільний принцип.

Якщо коротко - будь-яке використання води у господарській діяльності, яке виходить за межі побутового, потребує документального оформлення. Далі розбираємо, як усе це оформлюється по кроках.

‍

Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування: покрокова інструкція

‍

Оформлення дозволу - не марафон, але й зовсім не легка вечірня прогулянка. Щоб не «заблукати» між установами, формами та погодженнями, краще діяти послідовно:

• Крок 1. Визначити, чи справді потрібен дозвіл. Почніть із чесної відповіді собі: чи використовуєте ви воду з природного джерела, і чи не є це побутовим споживанням. Якщо є сумніви - краще перевірити офіційні критерії або проконсультуватись;
• Крок 2. Підготувати технічне обґрунтування водокористування, Це може бути проект, розрахунок водоспоживання, інформація про джерело води, обсяги забору/скиду, місце, обладнання, режими. Тут не обійтись без допомоги фахівців з проєктування;
• Крок 3. Зібрати документи та заповнити заяву. Заява подається через ЦНАП. До неї додають технічну документацію, підтвердження права користування землею чи свердловиною, ситуаційні плани тощо.;
• Крок 4. Подати документи й чекати розгляду. Установа розглядає документи, за потреби надсилає запити на уточнення. Якщо все гаразд - проєкт погоджують і формують дозвіл;
• Крок 5. Отримати дозвіл і користуватись офіційно. Після цього можна легально здійснювати забір чи скид води у визначених обсягах і за вказаними умовами.

Весь порядок отримання дозволу на спецводокористування займає від кількох тижнів до 30 днів після подачі всіх документів. Але буває по-різному - особливо якщо є помилки чи неузгоджені дані.

Потрібна допомога з оформленням?У нас є фахівці, які готують повний пакет документів і супроводжують процедуру під ключ.

‍

Документи, необхідні для оформлення

‍

Паперів буде багатот, але більшість із них стандартні. Якщо підготуватись заздалегідь, процедура пройде швидше, без зайвих доопрацювань.

Ось що зазвичай потрібно для подачі:

• Заява встановленого зразка. У ній вказується мета використання води, обсяги, джерело, спосіб скиду тощо;
• Матеріали технічного обґрунтування водокористування. Це може бути проєкт, гідрологічний розрахунок, опис технологічного процесу. Головне - обґрунтувати потребу і довести, що використання буде контрольованим;
• Копії правовстановлюючих документів. Це можуть бути документи на земельну ділянку, свердловину, споруди водозабору чи очисні споруди;
• План-схема розташування водооб’єкта і точок забору/скиду. Зазвичай це топографічна схема або ситуаційний план у масштабі, погоджений з проектантом;
• Інформація про підприємство або ФОПа. Статутні документи, виписка з ЄДР, код ЄДРПОУ, копія паспорта (якщо фізособа);
• Дані про якість скидів (якщо є скид). Для очисних споруд - результати аналізів води, схема фільтрації або очищення.

У деяких випадках можуть запросити додаткові матеріали - наприклад, ОВД (оцінку впливу на довкілля) або висновок про технічний стан свердловини. Але це, радше, винятки.

‍

Хто видає дозвіл і в які строки

‍

Дозвіл на спеціальне водокористування оформлюють обласні сектори Держводагентства. Якщо діяльність пов’язана лише з однією областю — документи подаються саме туди. А коли точки забору чи скиду є в різних регіонах, заяви доведеться подавати окремо до кожного управління. Саме ці органи і є тими, хто видає дозвіл на спеціальне водокористування.

Строк розгляду за нормами становить до 30 днів. Але на практиці усе залежить від підготовки пакета: іноді питання вирішують за два тижні, іноді процес розтягується довше. Якщо матеріали подані чітко й без розбіжностей, шанс отримати рішення швидше значно зростає.

‍

Термін дії та продовження дозволу

‍

Дозвіл на спеціальне водокористування має чіткі межі дії. За законом це 3-25 років. Конкретний строк визначають під об’єкт: враховують обсяги, режим роботи, ризики для довкілля.

Автопродовження не існує. Навіть якщо у вас нічого не змінилося, потрібно подавати нову заявку з актуальними даними. Не тягніть до кінця строку дії. Оптимально почати підготовку за 2-3 місяці, щоб спокійно зібрати матеріали і відповісти на можливі запити.

Процедура фактично повторює первинну: пакет документів, подача, розгляд. Якщо щось змінилося - з’явилась нова свердловина, зросли обсяги, відбувся перехід права власності - це обов’язково відображається в оновленому досьє. Інакше дозвіл припиняє дію, а робота підприємства ризикує стати на паузу.

‍

Типові помилки при оформленні і як їх уникнути

‍

Навіть найкраща документація летить у смітник, якщо зроблена без розуміння процесу. І хоча здається, що тут усе формалізовано, помилки трапляються постійно - одні й ті самі:

1. Подання неповного пакету документів. Начебто все зібрали, а план-схему не приклали. Або забули підпис на техобґрунтуванні. У результаті - запит на доопрацювання, втрата часу;
2. Старі або недійсні технічні дані. Розрахунок споживання за 2019 рік, коли об’єкт уже давно добудували і розширили. Служби це бачать одразу - і повертають без розгляду;
3. Замість дозволу - тільки погодження з водоканалом. Часто плутають поняття. Якщо скид іде в каналізацію - потрібно погодження, а не спецдозвіл. Але якщо є забір із природного джерела або скид у водойму - тут без варіантів;
4. Неправильно визначено, чи взагалі потрібен дозвіл. Це найпідступніша помилка. Люди або оформлюють, коли не треба (і витрачають зайве), або не оформлюють, коли потрібно (і потрапляють під штраф). Наприклад, коли не потрібен дозвіл на спецводокористування - якщо вода використовується виключно для побутових потреб у межах приватного домогосподарства без скиду або втручання в водні об'єкти;
5. Ігнорування строків продовження. Думка «ну, якось потім продовжу» грає злий жарт. Документи прострочуються, а бізнес - під загрозою зупинки.

Щоб уникнути цих граблів, не варто йти навмання. Краще один раз розібратись або звернутись до фахівців, які вже бачили ці ситуації сотні разів.

Спецводокористування - не просто технічний термін із кодексу. Це про відповідальність за те, як ми використовуємо спільний ресурс - воду. І навіть якщо процедура оформлення дозволу здається складною, насправді її можна пройти спокійно, без зайвих нервів - якщо знати порядок, підготувати документи і не тягнути до останнього.

А якщо в якийсь момент заплутались у схемах, статтях чи погодженнях - завжди є варіант звернутись до тих, хто вже проходив це десятки разів – до команди «Нафтопромінвест»!

‍